Конституція Штату

ОСТАННЄ ОНОВЛЕННЯ: 16.05.2025

КОНСТИТУЦІЯ ШТАТУ ДИСПЕРСІЯ

Ми, народ Сполучених Штатів, щоб утворити досконаліший союз, встановити правосуддя, забезпечити внутрішній спокій, запровадити спільну оборону, сприяти загальному добробуту та убезпечити нам самим і нашим нащадкам блага свободи — видаємо і встановлюємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.

Розділ І

Загальні положення

Стаття 1

Сполучені Штати Америки є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2

Штат Дисперсія є державним утворенням у складі Сполучених Штатів Америки.

2.1. Штат Дисперсія є невід’ємною частиною Сполучених Штатів Америки та здійснює владу штату в межах Конституції Сполучених Штатів Америки, цієї Конституції та законів штату.

2.2. У питаннях, що належать до федеральної компетенції Сполучених Штатів Америки, акти федерального рівня мають вищу юридичну силу над актами штату Дисперсія.

2.3. Штат Дисперсія має право на власну систему органів влади штату, включаючи Конгрес штату, Губернатора, Уряд штату та судову систему штату, якщо інше не суперечить Конституції Сполучених Штатів Америки.

2.4. Федеральний рівень влади Сполучених Штатів Америки здійснює свої повноваження через федеральні органи державної влади відповідно до Конституції Сполучених Штатів Америки та федерального законодавства.

2.5. Федеральні рішення, директиви та акти, що стосуються загальнонаціональної безпеки, федеральної юрисдикції, міжштатних питань або конституційного порядку Сполучених Штатів Америки, є обов’язковими на території штату Дисперсія в межах федеральної компетенції.

Стаття 3

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Сполучених Штатах Америки є народ.

Стаття 4

4.1 Народ є єдиним джерелом влади.

4.2 Найвищим безпосереднім проявом влади народу є вільні вибори.

4.3 Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади.

4.4 Ніщо не може заважати вільному здійсненню свого виборчого права.

4.5 Ніщо не повинно перешкоджати громадянам голосувати або брати участь у виборчому процесі.

4.6 Кожен громадянин має право на таємне голосування.

Стаття 5

Територія Сполучених Штатів Америки в межах реального кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 6

Державна влада в Сполучених Штатах Америки здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження самостійно.

Стаття 7

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Сполучених Штатах Америки найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 8

8.1 В Сполучених Штатах Америки визнається і діє принцип верховенства права.

8.2 Конституція Сполучених Штатів Америки має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Сполучених Штатів Америки та повинні відповідати їй.

Стаття 9

9.1 Суспільне життя в Сполучених Штатах Америки ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами Сполучених Штатів Америки.

9.2 У штаті Дисперсія визнаються й не можуть бути обмежені багатопартійність та політичний плюралізм, що сприяють існуванню різноманіття політичних сил і конкуренції між ними за представництво в органах державної влади

9.3 Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності Сполучених Штатів Америки, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

9.4 Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Стаття 10

10.1 Не допускаються пропаганда чи агітація, що порушують соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть та ворожнечу.

10.2 Забороняється пропаганда соціальної, расової, національної, релігійної чи мовної переваги.

Стаття 11

Кожен має повну свободу віросповідання; будь-яке обмеження цієї свободи або переслідування за релігійною ознакою є незаконним. Жодна релігія не може бути встановлена як державна, не є основною, а представники всіх релігій мають рівні права та обов’язки

Стаття 12

12.1 Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

12.2 Церква і релігійні організації в Сполучених Штатах Америки відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

12.3 Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Стаття 13

13.1 Цензура заборонена.

13.2 Кожному гарантується право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

13.3 Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 14

На території Сполучених Штатах Америки забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Стаття 15

15.1 Правовий порядок в Сполучених Штатах Америки ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

15.2 Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 16

16.1 Органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Сполучених Штатів Америки.

16.2 Державними символами Сполучених Штатів Америки є Прапор Сполучених Штатів Америки та Герб Сполучених Штатів Америки, Гімн Сполучених штатів Америки, а також Герби Штатів.

Розділ ІІ

Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

Стаття 17

Усі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 18

18.1 Громадяни мають рівні конституційні права та свободи й рівні перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання чи інших ознак.

18.2 Громадяни кожного окремого штату мають право на всі ті привілеї та імунітети, що й громадяни інших штатів.

18.3 Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Сполучених Штатах Америки на законних підставах, користуються тими самими правами та свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни Сполучених Штатів Америки.

Стаття 19

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Стаття 20

Рабство заборонено. Примусова праця забороняється, крім випадків, коли це є покаранням за правопорушення.

Стаття 21

Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці

Стаття 22

Кожен має право на юридичну допомогу. У випадках, визначених законом, така допомога надається безоплатно. Особа вільна у виборі захисника своїх прав та інтересів.

Стаття 23

Особи не можуть повторно притягуватися до кримінальної відповідальності за злочини, за які вони вже відбули покарання, примушуватися свідчити проти себе та своїх близьких, або позбавлятися життя, свободи чи власності без належної правової процедури.

Стаття 24

Особа, обвинувачена у державній зраді, скоєнні тяжкого чи іншого кримінального злочину в котромусь штаті, якщо вона втече від правосуддя і буде знайдена в іншому штаті, повинна на вимогу органів виконавчої влади штату, з якого вона втекла, передаватися штату, юрисдикції якого вона підлягає за скоєний злочин.

Стаття 25

25.1 Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

25.2 Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 26

Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 27

27.1 Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

27.2 У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

Стаття 28

Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 29

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією Сполучених Штатів. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Стаття 30

30.1 Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

30.2 Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 31

31.1 Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади.

31.2 Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 32

32.1 Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

32.2 Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 33

Право громадян володіти та носити зброю є невід’ємною умовою забезпечення безпеки вільного суспільства.

Стаття 34

34.1 Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

34.1 Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом

Стаття 35

Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Стаття 36

Шлюб ґрунтується на вільній згоді двох осіб, незалежно від їхньої статі. Кожен з подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї .

Стаття 37

Права і свободи людини та громадянина захищаються судом.Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Стаття 38

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 39

39.1 Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

39.2 Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

39.3 Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

39.4 У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

39.5 Усі сумніви трактуються на користь обвинуваченого.

Стаття 40

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, а саме: батьки, діти, чоловік чи дружина, брати, сестри.

Стаття 41

41.1 Кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

41.2 Вся власність у штаті Дисперсія, обкладається податками відповідно до законодавства.

41.3 Податок на прибуток стягується з усіх видів підприємств та податкових резидентів, які ведуть господарську діяльність у Штаті Дисперсія. Кожен громадянин зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлені податки.

Стаття 42

42.1 Кожен зобов’язаний сумлінно дотримуватись Конституції та законів Сполучених Штатів Америки, поважати права, свободи, честь і гідність інших осіб.

42.2 Незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності

Розділ ІІІ

Законодавча влада

Стаття 43

Всі законодавчі права належать Сенату.

Стаття 44

Усі законодавчі акти затверджені Сенатом штату мають бути схвалені Президентом Сполучених Штатів Америки, після чого затверджуються та публікуються Урядом.

Стаття 45

Сенат має складатися з Сенаторів (представників державних установ) та Голови Сенату. У разі тимчасової відсутності члена Сенату, право участі надається його представнику. Кожному Сенаторові належить один голос.

Стаття 46

До повноважень Сенату належить:

1) внесення змін до Конституції;

2) прийняття законів;т

3) проведення процедури Імпічменту Губернатора;

4) схвалення рішення уповноважених осіб про введення режимів Надзвичайного чи Воєнного станів, накладення додаткових обмежень;

Стаття 47

47.1 Голова Сенату обирається голосуванням членів Сенату. У разі відсутності виборів тимчасове виконання обов’язків покладається на Віцегубернатора.

47.2 Голова Сенату координує законодавчий процес у штаті, збирає від голів Департаментів пропозиції щодо необхідних змін до законодавства. На підставі отриманої інформації Голова Сенату розробляє біллі (законопроєкти).

47.3 Голова Сенату організовує та проводить голосування у Сенаті з питань ухвалення біллів.

Стаття 48

Повноваження членів Конгресу припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі Сполучених Штатів Америки;

5) його смерті.

РозділІV

Виконавча влада

Стаття 49

Вища виконавча влада в Сполучених Штатах Америки надається Президентові.

Стаття 50

Вища виконавча влада в Штаті Дисперсія надається Губернатору.

Стаття 51

Губернатор перебуває на посаді протягом одного календарного місяця.

Стаття 52

Губернатором має бути виборець від двадцяти одного року, який є громадянином Сполучених Штатів Америки та мешканцем цього штату протягом 3 місяців. Губернатор не може перебувати на іншій державній посаді.

Стаття 53

Губернатор має наступні повноваження:

відповідно до Конституції та законів штату визначає основні напрямки внутрішньої політики штату.

Губернатор наділений законодавчою ініціативою

• скликати Конгрес на позачергове засідання постановою
• призначати Генерального Прокурора та Голів Департаментів
• на власний розсуд заповнювати вакантні посади в Уряді
• розпоряджатися скарбницею Штату за погодженням Сенату, керуючись наявним бюджетом, запланованими видатками та цільовими напрямами.
• видавати укази (про назначення посадових осіб, впровадження військового стану тощо) та розпорядження (про проведення перевірки в Департаменті тощо). Вони є обов’язковими до виконання на всій території штату Дисперсія. Укази та розпорядження не мають суперечити Конституції штату.
• вимагати надання інформації, що необхідна для виконання ним своїх обов'язків, від державних службовців та державних органів.
• метою підвищення професійного рівня державних службовців, Губернатор має право ініціювати перевірки державних організацій, а також самого Уряду. Проведення таких перевірок покладається на Прокуратуру.
• офіційно організовувати громадські заходи за кошти штату, якщо вони мають стратегічне або культурне значення для добробуту громадян штату.
• нагороджувати осіб за вірну службу штату, визначні досягнення, відкриття або активну громадянську позицію.
• за умов, що він вважає належними, має право надавати відстрочку покарання, здійснювати помилування, заміну покарання більш м'яке після набрання чинності вироку, крім випадків імпічменту проти Губернатора. Губернатор повинен повідомити Сенат штату про кожне надання відстрочки покарання, помилування, заміну покарання на м'якше із зазначенням відповідних підстав та причин. Виключається право на повторне помилування.

Стаття 54

Віцегубернатор має такі ж кваліфікації, права, обов'язки, як і Губернатор. Губернатор має висувати свою кандидатуру разом з віцегубернатором, з яким вони діють спільно на всіх етапах виборчого процесу.

Стаття 55

Віцегубернатор стає тимчасово виконуючим обов'язки Губернатора у разі його відсутності. Віцегубернатор діє як Губернатор під час процедури імпічменту проти нього, відсутності Губернатора у штаті чи тимчасової нездатності Губернатора обіймати посаду.

Стаття 56

Прокуратура, в особі Генерального прокурора, виступає державним обвинувачем і представляє інтереси штату у судовому процесі.

Стаття 57

Кожен громадянин може подати скаргу до генерального Прокурора на протиправні дії держслужбовців.

Стаття 58

Генеральна прокуратура, очолювана Генеральним прокурором, є наглядовим та органом контролю усіх державних структур штату та слідкує за належним дотриманням законів штату.

Стаття 59

59.1 Генеральний прокурор має право вимагати будь-які звіти та документи, які вважає необхідними, за наявності законних підстав для проведення слідства.

59.2 У разі неналежного застосування закону, за оцінкою Генерального прокурора, він зобов’язаний ініціювати кримінальну справу.

Кожен громадянин може подати скаргу до генерального Прокурора на протиправні дії держслужбовців.

Стаття 60

Генеральний Прокурор безпосередньо керує кожним прокурором, шефом, шерифом, директором бюро та такими службовцями правоохоронних органів, які можуть бути призначені в силу закону, у всіх справах, пов'язаних із виконанням обов'язків цих службовців, і він має право вимагати від них усі доповіді, які вважатиме за доцільне: про проведення розслідування, затримання, кримінального переслідування та покарання за злочини у відповідних їм юрисдикціях.

Стаття 61

Черговість наступності Губернаторства у штаті є порядком. Визначальний хто може обійняти посаду Губернатора, або виконувати його обов'язки через непрацездатність, смерть, відставку або усунення з посади чинного Губернатора. Черговість наступності Губернаторства визначається наступним списком:

• Віцегубернатор
• Генеральний прокурор
• Голова Департаменту внутрішніх справ
• Інша підпорядкована посадова особа з ієрархії.

Стаття 62

Губернатор має право на свій розсуд формувати, комплектувати, модифікувати та розформовувати Департаменти (органи державного контролю окремими сферами діяльності).

Стаття 63

Департамент Соціальної Інфраструктури відповідає за контроль над Правоохоронними органами, Медичними закладами, Пожежною службою та пенітенціарними установами.

Стаття 64

Департамент економічного розвитку та ліцензування відповідає за реалізацію економічної політики штату, адміністрування податків, видачу та контроль ліцензій, перевірку суб’єктів підприємницької діяльності, а також за захист трудових прав найманих працівників.

Стаття 65

Якщо посада Голови Департаменту є вакантною або Голова тимчасово не виконує обовʼязків, його функції виконує Віцегубернатор до моменту нового призначення.

Стаття 66

На регіональному рівні реалізацію виконавчої влади покладено на мерів округів Лос-Сантос та Блейн.

Стаття 68

Ступені ієрархії нормативно-правових актів:

а) Конституція;

б) Закони та Кодекси;

в) Нормативно-правові акти Губернатора та Віцегубернатора (укази та постанови);

г) Нормативно-правові акти голів Департаментів та їх заступників (постанови та розпорядження);

д) Нормативно-правові акти державних органів;

е) Локальні нормативно-правові акти державних органів (статути).

Розділ V

Судова влада

Стаття 69

Судова влада у Штаті надається Верховному та окружному судам і веде свою діяльність відповідно до Судового кодексу.

Стаття 70

70.1 Верховний суд є найвищою судовою інстанцією, що займається справами державного значення та погашенням судимостей, визначення законності рішень Конгресу, винесенням вироків у справах держслужбовців. Рішення Верховного суду остаточні та не підлягають оскарженню.

70.2 Верховний суд наділений повноваженнями апеляційної інстанції, тобто розгляд рішень Окружного суду

Стаття 71

Верховний суддя призначається Конгресом за поданням Губернатора.

Стаття 72

Окружний суд здійснює судову владу в межах штату та виконує роль першої судової інстанції.

Стаття 73

Суддів окружного суду призначає Верховний суддя.