FIB

Agent Handbook

Внутрішній службовий посібник агента FIB

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Призначення документа

1. Цей Посібник агента FIB є внутрішнім службовим документом Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB).
2. Посібник встановлює:

• базові стандарти поведінки агента;
• вимоги до службової етики;
• загальні правила внутрішньої роботи;
• основи безпечного поводження з інформацією;
• загальні рекомендації щодо зовнішнього вигляду, службового стилю та професійної комунікації.

1. Цей Посібник не є законом штату та не може:

• суперечити законам штату;
• розширювати повноваження агентів понад межі, встановлені законом;
• скасовувати дисциплінарні, процесуальні чи кримінально-правові обмеження.

2. Обов’язковість дотримання

1. Кожен агент FIB зобов’язаний знати та дотримуватися положень цього Посібника.
2. Незнання змісту Посібника не звільняє агента від внутрішньої службової відповідальності.
3. Жодна посадова особа FIB не має права ігнорувати цей Посібник довільно.
4. У разі суперечності між цим Посібником і законом, застосовується закон.
5. У разі суперечності між цим Посібником і письмовим наказом керівництва, застосовується:

• закон — у першу чергу;
• внутрішній наказ — лише якщо він не суперечить закону і внутрішнім обов’язковим правилам FIB.

3. Конфіденційність

1. Інформація, викладена в цьому Посібнику, призначена для внутрішнього користування агентами FIB.
2. Розголошення внутрішніх процедур, службових методик, організаційних деталей, закритих правил або тактичної інформації стороннім особам заборонене.
3. Порушення режиму конфіденційності є підставою для дисциплінарного провадження.

Розділ II. Роль агента FIB

4. Загальний статус агента

1. Агент FIB — це державний службовець спеціалізованого правоохоронного органу, який зобов’язаний діяти:

• законно;
• професійно;
• стримано;
• дисципліновано;
• без зловживання наданими повноваженнями.

1. Статус агента FIB не є особистим привілеєм і не надає автоматичної переваги в комунікації, конфліктах або службових суперечках.
2. Авторитет агента FIB визначається:

• якістю його служби;
• дисципліною;
• компетентністю;
• коректною поведінкою;
• надійністю у виконанні завдань.

5. Службова місія

1. Основне завдання агента FIB — служба в інтересах безпеки штату, законності та розслідування злочинів, що належать до юрисдикції FIB.
2. Агент зобов’язаний пам’ятати, що:

• він представляє FIB у кожній службовій взаємодії;
• його поведінка формує репутацію Бюро;
• будь-яке зловживання статусом шкодить не лише особисто йому, а й усій структурі.

6. Межі ролі агента

1. Агент FIB:

• не є надзаконом;
• не є судом;
• не має права довільно ігнорувати закон;
• не має права діяти як злочинець під прикриттям без належного службового контролю;
• не має права використовувати статус FIB у приватних інтересах.

1. Агент FIB не ховається за службовим статусом для виправдання:

• грубості;
• самоуправства;
• безпідставного насильства;
• зловживання дисциплінарними або слідчими механізмами.

Розділ III. Службова етика та стандарти поведінки

7. Загальні етичні стандарти

1. Кожен агент зобов’язаний підтримувати високий стандарт службової поведінки.
2. Агент повинен:

• говорити коректно;
• діяти стримано;
• уникати емоційної нестабільності у службових ситуаціях;
• не принижувати співрозмовника;
• не провокувати конфлікт без потреби.

1. Агенту заборонено:

• поводитися агресивно без підстави;
• створювати або підтримувати токсичну атмосферу;
• публічно дискредитувати FIB;
• провокувати інших осіб на порушення правил або законів.

8. Поведінка в колективі

1. У внутрішній роботі агент зобов’язаний підтримувати дисципліну, службову повагу та порядок комунікації.
2. Агенту заборонено:

• публічно принижувати колег;
• безпідставно підривати службовий авторитет іншого агента;
• зривати роботу підрозділу конфліктною поведінкою.

1. У разі спору агент повинен:

• не ескалувати конфлікт;
• звернутися до старшого агента або керівництва;
• вирішувати службові непорозуміння у встановленому порядку.

9. Репутаційна поведінка

1. Дії агента, які шкодять репутації FIB або підривають довіру до Бюро, можуть бути підставою для дисциплінарного реагування.
2. Це правило стосується:

• службової комунікації;
• поведінки у публічних місцях;
• взаємодії зі ЗМІ;
• поведінки у внутрішніх каналах комунікації.

Розділ IV. Основи роботи агента

10. Базові вимоги до служби

1. Агент зобов’язаний:

• знати закони штату, що стосуються його служби;
• знати внутрішні регламенти FIB;
• розуміти юрисдикцію FIB;
• працювати в межах законних процедур;
• належно оформлювати службові дії та фіксацію.

1. Під час робочого часу агент повинен бути зосереджений на службових завданнях.
2. Бездіяльність, яка шкодить роботі підрозділу або створює видимість формальної служби без реального виконання обов’язків, є порушенням внутрішньої дисципліни.

11. Робочий час і доступність

1. Загальний службовий графік, порядок чергувань, відгулів, викликів за тривогою та позаштатного залучення визначаються внутрішнім розкладом FIB.
2. Агент зобов’язаний бути доступним для реагування у випадках:

• надзвичайної ситуації;
• терористичної загрози;
• викрадення;
• спеціальної операції;
• службового збору за наказом керівництва.

1. Особисті справи не можуть бути виправданням для невиконання критично важливого службового реагування, якщо агент був належно викликаний.

12. Особисті справи та позаслужбовий час

1. У позаслужбовий час агент має право займатися особистими справами, якщо це не суперечить законам штату та внутрішнім правилам FIB.
2. Під час позаслужбового часу агент не повинен:

• використовувати службові повноваження без підстави;
• здійснювати правоохоронні дії без реальної службової необхідності;
• змішувати особисті інтереси зі статусом агента.

1. Якщо агент перебуває у маскуванні або під прикриттям у межах дозволеного завдання, він повинен окремо дотримуватися правил таких режимів.

Розділ V. Службова структура та кар’єрний розвиток

13. Загальні положення про ранги

1. Службові ранги FIB визначають місце агента у внутрішній кадровій структурі Бюро.
2. Ранг не є джерелом окремої законної влади сам по собі; обсяг повноважень визначається законами штату, внутрішніми регламентами та конкретною посадою.
3. Актуальна рангова сітка, штатний розпис, оплата, посадові квоти та спеціалізації визначаються окремими внутрішніми кадровими документами FIB.

14. Підвищення та призначення

1. Підвищення у FIB здійснюється з урахуванням:

• строку служби;
• службової активності;
• якості виконання завдань;
• дисциплінарної історії;
• проходження атестацій або внутрішніх іспитів, якщо це передбачено.

1. Призначення на посаду можливе лише після досягнення мінімального службового рівня, встановленого для такої посади.
2. Остаточне рішення щодо призначень, підвищень і кадрових переміщень ухвалюється в порядку, встановленому FIB.

15. Внутрішні підрозділи та посади

1. Агент може бути закріплений за основним або допоміжним підрозділом FIB.
2. Окремі посади у:

• CID,
• DEA,
• STB,
• NSB,
• ISB,
• HRT,
• кадрових або технічних службах
• визначаються окремими положеннями про відповідні підрозділи.

1. Цей Посібник не створює повноважень окремих підрозділів і не замінює положення про них.

Розділ VI. Зовнішній вигляд, форма та посвідчення

16. Загальні вимоги до зовнішнього вигляду

1. Агент FIB зобов’язаний підтримувати охайний, стриманий і службово доречний зовнішній вигляд.
2. Одяг, спорядження, аксесуари та засоби індивідуального оснащення повинні відповідати:

• типу служби;
• характеру завдання;
• службовому статусу агента;
• внутрішнім вимогам FIB.

1. Забороняється використовувати форму, спорядження або службові елементи зовнішнього вигляду у неслужбових цілях, якщо інше не випливає з дозволеного режиму маскування або оперативного завдання.

17. Основні комплекти форми

1. У FIB можуть використовуватися такі базові формати одягу:
2. Field Duty Uniform (FDU) — польова форма для щоденної службової роботи, відкритих службових дій та операцій, де необхідна чітка ідентифікація агента;
3. Regular Duty Uniform (RDU) — публічна або ділова форма для представницької, адміністративної та іншої неоперативної роботи;
4. Tactical Uniform (TU) — спеціальне тактичне спорядження для операцій підвищеної небезпеки, якщо його використання службово виправдане.
5. Детальний склад, правила носіння та службові обмеження щодо форми визначаються окремими внутрішніми стандартами FIB.
6. Тактична форма не використовується як повсякденний або декоративний одяг.

18. Посвідчення та жетон

1. Жетон і посвідчення є службовими ідентифікаційними документами агента.
2. Агент зобов’язаний зберігати посвідчення і жетон належним чином та не допускати їх втрати, передачі чи незаконного використання.
3. Інформація, що міститься у посвідченні, визначається внутрішнім стандартом FIB.
4. У випадках, передбачених законом і внутрішніми режимами секретності, окремі персональні дані агента можуть бути обмежені для зовнішнього розкриття.
5. Посвідчення не є універсальним інструментом доступу до будь-якого державного об’єкта поза порядком, встановленим законом і міжвідомчими процедурами.

Розділ VII. Інформаційна безпека та конфіденційність

19. Загальні правила захисту інформації

1. Агенту заборонено розголошувати:

• внутрішню структуру FIB;
• деталі службових операцій;
• плани перевірок;
• службові комунікації;
• персональні дані агентів;
• відомості про таємних агентів;
• інформацію з внутрішніх конференцій, закритих каналів та службових баз.

1. Будь-яке поширення внутрішньої інформації повинно мати законну службову підставу.

20. Комунікація поза FIB

1. Під час спілкування зі сторонніми особами агент не повинен розкривати інформацію, що може:

• зашкодити операції;
• поставити під загрозу агентів;
• розкрити таємного агента;
• завдати шкоди репутації або безпеці FIB.

1. Агент зобов’язаний утримуватися від детального обговорення внутрішніх дій FIB у присутності сторонніх осіб.
2. Будь-який витік внутрішньої інформації розглядається як грубе порушення.

Розділ VIII. Маскування та робота під прикриттям

21. Загальні правила маскування

1. Маскування використовується для приховування службової приналежності агента під час виконання оперативних завдань.
2. Під час маскування агент повинен:

• діяти обережно;
• не розкривати службову приналежність без необхідності;
• не використовувати маскування у приватних інтересах;
• не порушувати закон поза межами вузько виправданої службової необхідності.

1. Маскування не надає агенту права автоматично проводити затримання, обшук чи інші процесуальні дії без належної підстави.
2. У маскуванні агенту не рекомендується діяти самостійно у ситуаціях, де очікується силове втручання, якщо немає прикриття або окремого плану операції.

22. Робота під прикриттям

1. Робота під прикриттям застосовується у складних та спеціально санкціонованих розслідуваннях.
2. Впровадження до злочинного середовища можливе лише:

• у межах службового завдання;
• з належним контролем;
• з дотриманням внутрішніх процедур FIB.

1. Агент під прикриттям не має права використовувати такий режим для:

• особистої вигоди;
• кар’єрного маніпулювання;
• безконтрольного порушення законів;
• безпідставного використання функціоналу інших структур у власних інтересах.

1. Навіть під прикриттям агент зобов’язаний діяти так, щоб не виходити за межі службово допустимого ризику.
2. Будь-яка робота під прикриттям підлягає службовому обліку та контролю в порядку, встановленому FIB.
3. Таємний або спеціально допущений агент може мати розширений режим конфіденційності, але не отримує через це необмеженого імунітету.

Розділ IX. Особова справа агента та службова документація

23. Особова справа

1. Кожен агент зобов’язаний мати актуальну особову справу у внутрішній системі FIB.
2. Особова справа повинна містити достовірні та службово релевантні відомості про агента.
3. Агент зобов’язаний стежити за актуальністю власних даних.
4. Доступ до особової справи мають лише:

• сам агент;
• уповноважені кадрові співробітники;
• керівництво FIB;
• інші уповноважені особи у випадках, передбачених внутрішнім порядком.

24. Складання актів про порушення

1. Агент має право фіксувати дисциплінарні або службові порушення в порядку, встановленому внутрішніми регламентами.
2. Для подання акта або службового повідомлення агент зобов’язаний:

• мати належну доказову базу;
• зафіксувати порушення законним способом;
• дотриматися встановлених строків і форми подання.

1. Перевірка таких актів здійснюється уповноваженими службами FIB.
2. Посібник не встановлює сам по собі нових дисциплінарних повноважень — лише загальні правила належної службової фіксації.

25. Засоби фіксації

1. Під час служби агент може використовувати дозволені засоби фіксації:

• бодікамери;
• реєстратори службового транспорту;
• камери службових шоломів;
• інші засоби прихованого або відкритого запису, якщо їх використання допускається законом та внутрішнім порядком.

1. Використання засобів фіксації повинно відповідати:

• вимогам законності;
• службовій необхідності;
• режиму конфіденційності;
• правилам збереження доказів.

1. Записи з таких засобів не можуть використовуватися у приватних цілях.

Розділ X. Комунікація

26. Радіопереговори

1. Службові радіопереговори повинні здійснюватися в офіційному та короткому форматі.
2. Агент зобов’язаний:

• говорити чітко;
• уникати зайвих емоційних конструкцій;
• не використовувати нецензурну лексику;
• не засмічувати службову хвилю сторонніми розмовами.

27. Спілкування із затриманими

1. Під час спілкування із затриманою особою агент зобов’язаний зберігати спокій, контроль та службову коректність.
2. Забороняється:

• безпідставно ображати затриманого;
• застосовувати психологічний тиск поза межами закону;
• принижувати затриманого публічно;
• розголошувати деталі справи стороннім особам без законної підстави.

1. Формулювання агента повинні бути короткими, чіткими та професійними.

28. Спілкування з постраждалими

1. Агент зобов’язаний говорити з постраждалими:

• чітко;
• спокійно;
• короткими конструкціями;
• з урахуванням емоційного стану особи.

1. Агент не повинен:

• обіцяти те, що не може гарантувати;
• перевантажувати постраждалого складною інформацією;
• створювати зайву паніку або невиправдані очікування.

29. Спілкування зі ЗМІ

1. Під час спілкування зі ЗМІ агент повинен дотримуватися службової стриманості та не розкривати зайву інформацію.
2. Агент не повинен:

• давати неперевірені або емоційні коментарі;
• розкривати деталі внутрішніх операцій;
• коментувати те, що не уповноважений коментувати.

1. Якщо інше не встановлено внутрішнім порядком, публічна комунікація зі ЗМІ повинна бути узгодженою з керівництвом або уповноваженою особою.

30. Спілкування з керівництвом

1. Спілкування з керівництвом має бути службово коректним і дисциплінованим.
2. Агент не має права:

• перебивати керівництво;
• переходити на образи;
• свідомо ігнорувати законний наказ;
• вступати у безпідставний конфлікт із керівництвом.

1. Якщо наказ викликає сумнів у законності, агент повинен діяти у порядку, встановленому законом та внутрішніми правилами FIB.

Розділ XI. Автопарк і спорядження

31. Загальні правила користування транспортом

1. Службовий транспорт FIB використовується відповідно до його функціонального призначення.
2. У FIB можуть використовуватися:

• марковані службові автомобілі;
• немарковані автомобілі;
• спеціальні машини для спостереження;
• інший службовий транспорт, допущений до використання.

1. Особистий транспорт агента не використовується для стандартних процесуальних або поліцейських функцій, якщо інше не випливає з маскування, оперативної потреби або окремого дозволу.
2. Агент зобов’язаний підтримувати закріплений за ним транспорт у належному технічному стані.

32. Службове спорядження

1. Агент зобов’язаний належно використовувати службову зброю, спеціальні засоби, захисне спорядження та технічне обладнання.
2. Забороняється:

• використовувати службове спорядження у приватних цілях;
• передавати його стороннім особам;
• ставитися до нього недбало;
• використовувати його з порушенням закону або внутрішніх правил.

Розділ XII. Спеціальні внутрішні режими

33. База даних небезпечних злочинців

1. У FIB може вестися внутрішня база даних осіб, які підлягають спеціальному обліку за внутрішніми процедурами Бюро.
2. Порядок внесення осіб до такої бази, підтвердження рецидиву, використання біометричних матеріалів, доступ до даних і строки збереження визначаються окремим внутрішнім регламентом.
3. Жоден запис у внутрішній базі не може сам по собі підміняти собою законну процесуальну процедуру.

34. Резерв FIB

1. У FIB може існувати внутрішній кадровий резерв для окремих категорій колишнього керівного складу або спеціально визначених осіб.
2. Порядок перебування у резерві, права, обмеження, строки та підстави виключення з резерву визначаються окремим внутрішнім кадровим положенням.
3. Перебування у резерві не створює автоматичного права на управління FIB, доступ до поточної оперативної інформації або зайняття посад без встановленої процедури.

Розділ XIII. Прикінцеві положення

35. Межі застосування Посібника

1. Цей Посібник застосовується до всіх агентів FIB у межах їх службової діяльності.
2. Детальні правила для окремих підрозділів — CID, DEA, HRT, Academy, Laboratory, Inspection Division та інших — визначаються окремими внутрішніми документами.
3. Жодне положення цього Посібника не може бути використане для:

• обґрунтування дій поза законом;
• створення необмежених повноважень;
• ігнорування процесуальних гарантій;
• виправдання внутрішньої сваволі.

Criminal Investigation Division (CID)

Загальні положення

Criminal Investigation Division (CID) — кримінально-слідчий підрозділ Федерального бюро розслідувань, що спеціалізується на проведенні складних кримінальних розслідувань, боротьбі з організованою злочинністю та координації міжвідомчих розслідувань у межах юрисдикції Федерального бюро.

Підрозділ CID здійснює свою діяльність відповідно до:

• законів штату Dispersia
• Кримінального кодексу штату
• Процесуального кодексу штату
• Закону «Про Федеральне бюро розслідувань (FIB)»
• внутрішніх регламентів FIB

CID не замінює собою інші правоохоронні структури штату та діє у співпраці з ними.

Основні завдання підрозділу

До основних завдань Criminal Investigation Division належать:

• розслідування складних кримінальних правопорушень;
• боротьба з організованою злочинністю;
• розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів;
• участь у протидії терористичним загрозам;
• розслідування викрадень та злочинів проти особи;
• встановлення та затримання осіб, які становлять підвищену суспільну небезпеку;
• координація міжвідомчих розслідувань за участі інших силових структур;
• участь у проведенні спеціальних операцій разом з іншими підрозділами FIB;
• проведення аналітичної роботи щодо кримінальних угруповань та злочинних мереж.

У межах своєї діяльності CID також може співпрацювати з підрозділами:

• LSPD
• BCSO
• DEA
• HRT
• криміналістичною лабораторією FIB.

Структура підрозділу

Структура Criminal Investigation Division може включати такі службові ранги:

• Head of CID
• Special Agent
• Senior Agent
• Agent
• Junior Agent

Точна службова ієрархія визначається керівництвом Федерального бюро.

Агенти CID можуть працювати:

• індивідуально над окремими кримінальними справами;
• у складі оперативних груп;
• у складі міжвідомчих слідчих груп.

Основи роботи підрозділу

Основна діяльність CID базується на поєднанні:

• слідчої роботи;
• криміналістичного аналізу;
• аналітичної обробки інформації;
• оперативної роботи.

Ці напрямки формують єдиний процес розслідування, який дозволяє:

• встановити подію злочину;
• визначити причетних осіб;
• зібрати доказову базу;
• передати матеріали до судового провадження.

Розслідування

Розслідування — це процес встановлення обставин злочину, збирання доказів та встановлення осіб, причетних до протиправної діяльності.

Метою розслідування є:

• встановлення фактичних обставин події;
• визначення складу правопорушення;
• встановлення винних осіб;
• документування доказів;
• встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У межах розслідування можуть застосовуватися різні методи збору інформації відповідно до законодавства штату.

Основні методи збору інформації

1. Оперативна робота

Оперативна робота включає дії, спрямовані на виявлення, попередження та документування злочинної діяльності.

До таких дій можуть належати:

• опитування громадян;
• робота з інформаторами;
• оперативні закупівлі у випадках, передбачених законом;
• спостереження за особами, що перебувають у розробці;
• збір інформації про злочинні мережі.

Усі оперативні дії повинні проводитися відповідно до законодавства штату та внутрішніх процедур FIB.

2. Спостереження

Спостереження — це метод отримання інформації шляхом візуального або технічного контролю за особами чи об’єктами, які можуть бути пов’язані з кримінальною діяльністю.

Метою спостереження є:

• встановлення контактів підозрюваної особи;
• фіксація переміщень;
• документування протиправної діяльності.

Спостереження повинно проводитися у межах закону та з дотриманням процедур, передбачених внутрішніми регламентами FIB.

3. Слідчі дії

Слідчі дії спрямовані на збір доказів, які можуть бути використані у кримінальному провадженні.

До таких дій можуть належати:

• перевірка інформації через державні реєстри;
• аналіз архівних матеріалів;
• збір зразків для експертних досліджень;
• дослідження предметів, документів або інших доказів;
• підготовка матеріалів для проведення криміналістичної експертизи.

У разі необхідності CID може передавати матеріали до криміналістичної лабораторії FIB для проведення експертиз.

Аналітична робота

Окрім оперативної діяльності, CID здійснює аналітичну роботу.

До неї належать:

• аналіз кримінальної статистики;
• встановлення зв’язків між злочинами;
• виявлення організованих злочинних мереж;
• підготовка аналітичних матеріалів для керівництва FIB.

Аналітична робота допомагає:

• визначати тенденції злочинності;
• прогнозувати загрози;
• планувати подальші розслідування.

Взаємодія з іншими підрозділами

CID може взаємодіяти з іншими підрозділами Федерального бюро:

Laboratory Division — для проведення криміналістичних експертиз.

DEA — у справах, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин.

HRT — під час проведення операцій підвищеної небезпеки, затримань або штурмових операцій.

Також CID може співпрацювати з LSPD та BCSO у межах спільних розслідувань.

Заключні положення

Criminal Investigation Division є ключовим слідчим підрозділом Федерального бюро розслідувань.

Ефективність роботи CID базується на:

• професіоналізмі агентів;
• дотриманні законодавства штату;
• використанні сучасних методів розслідування;
• координації між різними підрозділами правоохоронної системи.

Усі агенти CID зобов’язані діяти відповідно до законів штату, внутрішніх регламентів FIB та професійних стандартів державної служби.

Drug Enforcement Administration (DEA)

Внутрішнє положення про антинаркотичний підрозділ

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Статус підрозділу

1. Drug Enforcement Administration (DEA) — спеціалізований антинаркотичний підрозділ Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB).
2. DEA відповідає за виявлення, припинення та документування злочинів, пов’язаних із:

• незаконним обігом наркотичних речовин;
• психотропними речовинами;
• прекурсорами;
• організованими мережами збуту;
• незаконним виробництвом, перевезенням і зберіганням таких речовин.

1. DEA діє виключно:

• у межах законів штату;
• Закону «Про Федеральне бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB)»;
• процесуальних норм;
• внутрішніх регламентів FIB.

1. Це Положення не створює нових повноважень понад ті, що передбачені законом.

2. Основне призначення DEA

1. DEA є підрозділом спеціалізованого антинаркотичного напряму в структурі FIB.
2. Основне завдання DEA — робота по складних антинаркотичних справах, які потребують:

• розслідування;
• оперативного супроводу;
• аналітики;
• взаємодії з іншими підрозділами FIB і правоохоронними структурами штату.

Розділ II. Основні завдання підрозділу

3. Завдання DEA

До основних завдань DEA належать:

1. Виявлення, запобігання та припинення незаконного обігу наркотичних і психотропних речовин.
2. Встановлення каналів постачання, виробництва, перевезення та збуту заборонених речовин.
3. Розслідування діяльності наркокартелів, організованих груп і мереж збуту.
4. Встановлення місць зберігання, фасування, виробництва або вирощування заборонених речовин.
5. Виявлення фактів незаконного використання державного майна, якщо воно прямо пов’язане з антинаркотичною або суміжною кримінальною діяльністю.
6. Проведення аналітичної роботи щодо осіб і груп, причетних до наркозлочинності.
7. Участь у спеціальних операціях у межах антинаркотичних розслідувань.
8. Взаємодія з CID, Laboratory Division, HRT, LSPD та BCSO у межах компетенції.

4. Межі компетенції DEA

1. DEA не є органом загального нагляду за всіма державними структурами штату.
2. DEA не вправі проводити довільні перевірки, обшуки чи інші втручання без законної підстави.
3. Будь-які обшуки, огляди, проникнення, вилучення та інші процесуальні дії здійснюються лише:

• на підставі закону;
• за наявності належної підстави;
• за ордером у випадках, коли він вимагається законом.

1. DEA не використовує це Положення як заміну процесуальному законодавству.

Розділ III. Структура підрозділу

5. Загальна структура

1. У DEA можуть існувати такі службові рівні:

• Head of DEA
• Special Agent
• Senior Agent
• Agent
• Junior Agent

1. Актуальна кадрова структура, посадові квоти та внутрішній розподіл ролей визначаються окремими кадровими актами FIB.
2. Наявність певного рангу не означає автоматичного виникнення процесуальних повноважень поза межами закону.

Розділ IV. Основи діяльності агентів DEA

6. Базові напрями роботи агентів DEA

Агенти DEA можуть здійснювати:

1. Розслідування кримінальних справ, пов’язаних із незаконним обігом заборонених речовин.
2. Роботу з затриманими у справах антинаркотичної категорії.
3. Збір, аналіз і систематизацію інформації щодо:

• збуту;
• постачальників;
• посередників;
• точок фасування;
• маршрутів перевезення.

1. Формування аналітичних досьє на осіб, які можуть бути пов’язані з наркоторгівлею або суміжною організованою злочинністю.
2. Взаємодію з іншими підрозділами FIB у межах окремих розслідувань.
3. Участь у законно санкціонованих перевірках, рейдах і спеціальних операціях.

7. Робота із затриманими

1. У справах, пов’язаних із наркотичними або психотропними речовинами, агент DEA може брати участь у:

• опитуванні;
• допиті;
• аналізі показань;
• зборі та зіставленні інформації про джерела постачання і збуту.

1. Усі процесуальні дії із затриманими здійснюються відповідно до закону та належних процедур.
2. Агент DEA не має права використовувати свій статус для тиску, незаконного примусу або обходу процесуальних гарантій.

Розділ V. Перевірки державних структур

8. Загальні правила перевірок

1. DEA може брати участь у перевірках державних структур лише тоді, коли:

• є дані про зберігання або обіг заборонених речовин;
• є скарга або службова інформація про можливе порушення;
• перевірка проводиться в межах спільної законної службової процедури;
• така перевірка відповідає компетенції FIB.

1. Перевірки не можуть бути довільними, показовими або безпредметними.
2. Якщо перевірка є плановою, організація, щодо якої вона проводиться, повинна бути належно повідомлена завчасно, якщо це не шкодить законній меті перевірки.
3. Якщо перевірка є позаплановою, повинна існувати конкретна службова підстава для її проведення.
4. Склад групи перевірки, порядок її формування та службовий супровід визначаються внутрішньо, але не можуть суперечити закону.

9. Межі перевірок

1. Під час перевірки агентам DEA забороняється:

• виходити за межі предмета перевірки;
• проводити приватні обшуки без належної правової підстави;
• використовувати перевірку як привід для тиску на іншу структуру;
• вилучати майно або речі без оформлення у встановленому порядку.

1. Якщо під час перевірки виявлено ознаки інших злочинів, не пов’язаних безпосередньо з антинаркотичним напрямом, матеріали передаються за належністю або фіксуються для подальшого міжвідомчого реагування.

Розділ VI. Обшуки та огляди

10. Загальні засади обшуку

1. Обшук житла, майна, сейфа, багажника, службового приміщення чи іншого об’єкта проводиться лише:

• за наявності законної підстави;
• за ордером у випадках, коли цього вимагає закон;
• у межах конкретного розслідування або належно оформленої перевірки.

1. DEA не має права самостійно замінювати ордер внутрішнім погодженням, усним наказом або службовим авторитетом.
2. Внутрішнє погодження керівництва DEA може бути організаційним етапом, але не замінює законну процесуальну підставу.

11. Порядок участі DEA в обшуку

1. Перед початком обшуку агент DEA зобов’язаний:

• перевірити наявність належної підстави;
• переконатися у законності процесуальної форми;
• підготувати склад групи та забезпечити належну фіксацію.

1. Якщо закон або обставини справи вимагають присутності нейтральних осіб, відеофіксації або додаткового службового супроводу, це повинно бути забезпечено до початку обшуку або в його процесі згідно із законом.
2. Під час обшуку:

• усі дії мають бути послідовними та документованими;
• вилучення предметів повинно фіксуватися;
• знайдені речі мають бути оформлені належним чином;
• межі обшуку не можуть довільно розширюватися.

1. Після завершення обшуку складається протокол або інший належний службовий документ у встановленому порядку.

12. Огляди транспортних засобів і осіб

1. DEA може брати участь в огляді транспортних засобів і осіб у випадках, коли існує обґрунтована підозра, що вони використовуються для:

• перевезення заборонених речовин;
• перевезення прекурсорів;
• зберігання доказів, пов’язаних з антинаркотичною діяльністю.

1. Такі дії здійснюються відповідно до процесуальних правил і не можуть бути довільними.
2. Особистий огляд без належної підстави заборонений.

Розділ VII. Рейди та спеціальні операції

13. Участь у рейдах

1. DEA може брати участь у рейдах та спеціальних операціях, якщо вони спрямовані на:

• припинення виробництва наркотичних речовин;
• припинення збуту;
• припинення діяльності нарколабораторій;
• затримання осіб, причетних до організованої антинаркотичної злочинності.

1. Рейди проводяться лише в межах:

• розслідування;
• законної оперативної інформації;
• міжвідомчої координації;
• належно санкціонованої операції.

1. DEA не проводить силові заходи без достатнього службового, тактичного та правового обґрунтування.

14. Взаємодія під час операцій

1. У справах підвищеної небезпеки DEA може діяти разом із:

• CID;
• HRT;
• LSPD;
• BCSO;
• іншими підрозділами FIB.

1. Якщо очікується жорсткий збройний опір або підвищений ризик для життя, DEA не повинна самостійно виконувати тактичну силову роль без належної підтримки.
2. Питання силового забезпечення, штурму, оточення та прикриття визначаються планом операції.

Розділ VIII. Аналітика та облік

15. Аналітична робота

1. DEA веде аналітичну роботу щодо:

• затриманих осіб;
• ланцюгів постачання;
• повторюваних схем збуту;
• пов’язаних кримінальних осередків;
• потенційних постачальників і координаторів.

1. Аналітична робота може включати:

• зіставлення показань;
• аналіз зовнішніх ознак;
• побудову зв’язків між особами;
• встановлення типових маршрутів і точок активності.

1. Будь-які аналітичні бази повинні вестися обережно, з урахуванням вимог конфіденційності та внутрішньої безпеки.

16. Зберігання інформації

1. Матеріали DEA, включаючи:

• записи допитів;
• службові звіти;
• аналітичні нотатки;
• матеріали обшуків;
• фото- і відеофіксацію
• підлягають зберіганню в установленому внутрішньому порядку.

1. Доступ до таких матеріалів мають лише уповноважені співробітники.

Розділ IX. Взаємодія з іншими підрозділами

17. Взаємодія з CID

1. DEA взаємодіє з CID у справах, де антинаркотична діяльність пов’язана з:

• організованою злочинністю;
• викраденнями;
• терористичними загрозами;
• тяжкими суміжними злочинами.

1. CID і DEA можуть формувати спільні слідчі або оперативні групи.

18. Взаємодія з Laboratory Division

1. DEA передає вилучені речовини, зразки, предмети та інші матеріали до криміналістичної лабораторії FIB у випадках, коли потрібне:

• підтвердження характеру речовини;
• технічне дослідження;
• експертний висновок;
• зіставлення матеріалів.

1. Результати експертиз використовуються в межах розслідування та процесуального оформлення.

19. Взаємодія з HRT

1. DEA може залучати HRT у випадках:

• підвищеної збройної загрози;
• штурму об’єкта;
• затримання особливо небезпечних озброєних осіб;
• операцій, де потрібне спеціальне тактичне прикриття.

1. HRT не замінює DEA у слідчій та аналітичній роботі, а DEA не підміняє HRT у тактичній ролі.

Розділ X. Прикінцеві положення

20. Межі застосування цього Положення

1. Це Положення визначає внутрішню роль DEA в системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• надає DEA необмежене право на обшуки;
• дозволяє DEA діяти поза законом;
• перетворює DEA на окремий орган із самостійною державною владою;
• дозволяє DEA підміняти собою CID, суд, прокурора або інші органи.

1. У разі суперечності між цим Положенням і законом застосовується закон.

Inspection Division (ID)

Внутрішнє положення про інспекційний підрозділ

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Статус підрозділу

1. Inspection Division (ID) — інспекційний підрозділ Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB), що відповідає за внутрішній контроль, службові перевірки, кадровий супровід та дотримання професійних стандартів у межах системи FIB.
2. ID також може брати участь у службових перевірках щодо співробітників інших державних силових структур у випадках, прямо передбачених законом, дисциплінарним регламентом або належно оформленим міжвідомчим провадженням.
3. ID не є судовим органом, не здійснює судову владу та не має права самостійно створювати нові повноваження поза межами закону і внутрішніх регламентів FIB.
4. Це Положення визначає внутрішню роль інспекційного підрозділу та не замінює законів штату, дисциплінарного регламенту або процедурних норм.

2. Основне призначення ID

1. Основне призначення інспекційного підрозділу полягає у:

• забезпеченні внутрішньої дисципліни FIB;
• контролі за дотриманням службових стандартів;
• проведенні службових перевірок;
• кадровому супроводі та внутрішньому аудиті;
• участі у внутрішній антикорупційній та етичній роботі Бюро.

1. ID не є органом загального зовнішнього управління всіма силовими структурами штату.

Розділ II. Основні завдання підрозділу

3. Завдання ID

До основних завдань Inspection Division належать:

1. Контроль дотримання внутрішньої дисципліни та службового порядку серед агентів FIB.
2. Перевірка дотримання агентами FIB:

• законів штату;
• внутрішніх регламентів;
• службових інструкцій;
• етичних стандартів.

1. Проведення внутрішніх службових перевірок у FIB.
2. Участь у виявленні:

• корупційних ризиків;
• зловживань повноваженнями;
• службових порушень;
• конфлікту інтересів.

1. Кадровий супровід, перевірка кандидатів і службових переміщень у межах компетенції.
2. Підготовка висновків і службових матеріалів для керівництва FIB.
3. Участь у міжвідомчих перевірках, якщо така участь прямо передбачена законом або належним службовим дорученням.
4. Контроль якості внутрішніх службових процедур FIB.

4. Межі компетенції ID

1. ID не вправі довільно втручатися в діяльність інших державних органів без належної правової або службової підстави.
2. ID не є органом постійного зовнішнього нагляду над LSPD, BCSO чи іншими структурами.
3. Участь ID у перевірках інших державних структур можлива лише:

• за наявності законної підстави;
• за скаргою;
• у межах міжвідомчого провадження;
• у випадках, передбачених дисциплінарним регламентом або законом.

1. ID не “виносить вироки”, а:

• проводить службову оцінку;
• готує висновки;
• ініціює службові рішення;
• передає матеріали за належністю, якщо є ознаки правопорушення.

Розділ III. Основні напрями роботи

5. Службові перевірки

1. ID проводить службові перевірки щодо агентів FIB у випадках:

• надходження скарги;
• виявлення ознак службового порушення;
• доручення керівництва FIB;
• необхідності внутрішнього аудиту окремої ситуації, підрозділу або рішення.

1. Службова перевірка повинна бути:

• предметною;
• обґрунтованою;
• співмірною;
• документованою.

1. Перевірка не може використовуватись як інструмент тиску, особистої помсти або неформального впливу на агента.

6. Контроль дисципліни агентів

1. ID здійснює контроль за дотриманням агентами FIB:

• службової етики;
• дисциплінарного регламенту;
• внутрішніх стандартів поведінки;
• правил конфіденційності;
• вимог до службової взаємодії.

1. У разі виявлення порушення ID:

• фіксує обставини;
• проводить перевірку;
• готує службовий висновок;
• передає його уповноваженій посадовій особі для ухвалення рішення.

1. ID не може самостійно підміняти собою встановлену процедуру дисциплінарного провадження.

7. Контроль стандартів служби

1. ID здійснює внутрішній контроль за якістю службових стандартів у FIB.
2. До цього напряму можуть належати:

• перевірка правильності застосування внутрішніх процедур;
• оцінка якості службового оформлення;
• виявлення системних прогалин у внутрішній організації;
• підготовка рекомендацій для керівництва FIB.

1. ID може проводити:

• лекції;
• інструктажі;
• внутрішні консультації;
• професійні розбори службових ситуацій.

8. Кадрові перевірки

1. ID може брати участь у кадровому супроводі:

• кандидатів на службу;
• переведень;
• підвищень;
• звільнень;
• призначень на окремі внутрішні посади.

1. Кадрова перевірка може включати:

• оцінку службової історії;
• перевірку дисциплінарної історії;
• перевірку відповідності кандидата вимогам посади;
• перевірку внутрішньої надійності кандидата.

1. Рішення за підсумками кадрової перевірки оформлюються в порядку, встановленому FIB.

Розділ IV. Внутрішня структура підрозділу

9. Загальна структура

1. У складі Inspection Division можуть діяти такі функціональні напрями:
2. інспектор з національної безпеки;
3. інспектор з професійних стандартів;
4. інспектор з кадрів.
5. Точний склад, штат, кількість посад і кадрове наповнення визначаються керівництвом FIB у межах закону та внутрішніх кадрових документів.

10. Інспектор з національної безпеки

1. Інспектор з національної безпеки відповідає за внутрішній напрям підготовки, оцінки та координації реагування FIB на надзвичайні загрози у межах компетенції Бюро.
2. До його функцій можуть належати:

• участь у підготовці агентів до реагування на особливо небезпечні події;
• оцінка готовності окремих підрозділів FIB до кризових сценаріїв;
• внутрішнє планування стандартів реагування;
• підготовка висновків для керівництва FIB щодо загроз і ризиків.

1. Інспектор з національної безпеки не є автоматичним керівником усіх спеціальних операцій штату і не здійснює загальний контроль над усіма силовими структурами.

11. Інспектор з професійних стандартів

1. Інспектор з професійних стандартів відповідає за:

• дотримання дисципліни;
• службову етику;
• професійні стандарти;
• внутрішній розгляд службових порушень у FIB.

1. До його функцій можуть належати:

• проведення дисциплінарних перевірок;
• ведення внутрішнього обліку дисциплінарних матеріалів;
• підготовка висновків за результатами перевірок;
• моніторинг виконання внутрішніх службових рішень.

1. Якщо йдеться про інших державних службовців, інспектор з професійних стандартів може брати участь у перевірці лише в межах наданої компетенції і не може довільно поширювати владу ID на інші органи.

12. Інспектор з кадрів

1. Інспектор з кадрів відповідає за кадровий супровід FIB.
2. До його функцій можуть належати:

• перевірка кандидатів;
• ведення кадрових матеріалів;
• супровід переведень, підвищень, призначень і звільнень;
• контроль дотримання кадрових процедур;
• ведення обліку внутрішньої системи посадових переміщень.

1. Інспектор з кадрів не створює кадрові повноваження самостійно, а реалізує їх у порядку, встановленому FIB.

Розділ V. Порядок службових перевірок

13. Підстави для перевірки

1. Підставами для службової перевірки можуть бути:

• рапорт;
• скарга;
• службова інформація;
• виявлення ознак порушення;
• письмове доручення керівництва FIB.

1. Анонімне повідомлення саме по собі не є достатньою підставою для стягнення, але може бути приводом для первинної перевірки.

14. Загальні вимоги до перевірки

1. Під час перевірки ID зобов’язаний:

• діяти об’єктивно;
• не виходити за межі предмета перевірки;
• фіксувати істотні обставини;
• оцінювати всі матеріали в сукупності;
• дотримуватися внутрішньої процедури.

1. Агент, щодо якого проводиться перевірка, повинен мати можливість:

• дати пояснення;
• подати матеріали на свій захист;
• бути ознайомленим із суттю претензії в допустимому обсязі.

15. Результати перевірки

1. За результатами перевірки ID готує:

• службову довідку;
• висновок;
• подання;
• інший внутрішній документ, передбачений процедурою.

1. Якщо виявлено лише службове порушення, матеріали передаються для дисциплінарного реагування.
2. Якщо виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, матеріали передаються за належністю відповідно до закону.

Розділ VI. Взаємодія з керівництвом FIB

16. Взаємодія з Офісом Директора

1. Inspection Division працює у взаємодії з керівництвом FIB та готує для нього:

• службові висновки;
• кадрові матеріали;
• аналітичні довідки;
• матеріали перевірок;
• пропозиції щодо вдосконалення внутрішніх стандартів.

1. Керівництво FIB має право доручати ID перевірку окремих обставин, рішень або підрозділів у межах законної компетенції.

17. Межі підпорядкування

1. ID підпорядковується внутрішній структурі FIB відповідно до встановленого розподілу посад і функцій.
2. Водночас керівництво FIB не повинно використовувати ID як інструмент особистого тиску або внутрішньої розправи.
3. Будь-яке службове доручення, що суперечить закону або прямо веде до зловживання повноваженнями, не підлягає виконанню.

Розділ VII. Прикінцеві положення

18. Межі застосування цього Положення

1. Це Положення регулює внутрішню роль Inspection Division у системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• робить ID надорганом над іншими силовими структурами;
• надає ID право довільно карати співробітників інших органів;
• дозволяє ID підміняти собою дисциплінарний комітет, суд, прокуратуру або інші органи;
• надає ID право загального контролю над усіма спеціальними операціями штату.

1. У разі суперечності між цим Положенням і законом застосовується закон.

Hostage Rescue Team (HRT)

Внутрішній регламент спеціального тактичного підрозділу

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Статус підрозділу

1. Hostage Rescue Team (HRT) — спеціальний тактичний підрозділ Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB), призначений для реагування на події підвищеного ризику.
2. HRT діє в межах:

• законів штату;
• Закону «Про Федеральне бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB)»;
• внутрішніх регламентів FIB;
• затверджених оперативних планів.

1. HRT не є окремим органом влади і не має самостійної юрисдикції поза системою FIB.
2. Це Положення регулює внутрішню організацію HRT і не створює нових повноважень поза межами закону.

2. Основне призначення HRT

1. HRT використовується у випадках, коли для виконання завдання потрібна:

• спеціальна тактична підготовка;
• штурмова робота;
• звільнення заручників;
• захист осіб під підвищеною загрозою;
• спеціальне силове прикриття;
• реагування на високий рівень озброєного опору.

1. Підрозділ не використовується як універсальна заміна стандартної поліцейської або слідчої роботи.

Розділ II. Основні завдання підрозділу

3. Завдання HRT

До основних завдань HRT належать:

1. Звільнення заручників.
2. Реагування на терористичні загрози.
3. Штурм об’єктів у ситуаціях підвищеного ризику.
4. Тактичне затримання особливо небезпечних озброєних осіб.
5. Прикриття агентів FIB у складних оперативних ситуаціях.
6. Забезпечення охорони особливо важливих свідків, посадових осіб або службових об’єктів у випадках, коли існує реальна загроза.
7. Участь у спеціальних операціях FIB у ролі тактичного компонента.
8. Тактичне супроводження рейдів і силових етапів операцій, якщо це обґрунтовано.

4. Межі застосування HRT

1. HRT не підміняє собою:

• CID у слідчій роботі;
• DEA в антинаркотичних розслідуваннях;
• Inspection Division у дисциплінарних перевірках;
• LSPD / BCSO у звичайній патрульній службі.

1. HRT не застосовується без достатнього тактичного, правового та оперативного обґрунтування.
2. HRT не має права довільно проводити силові дії без затвердженого завдання або без службово виправданої підстави.

Розділ III. Внутрішня дисципліна та стандарти поведінки

5. Загальні правила поведінки

1. Кожен оператор HRT зобов’язаний:

• дотримуватися дисципліни;
• діяти стримано і професійно;
• уникати конфліктної, образливої або провокаційної поведінки;
• підтримувати високий рівень RP-виконання службових дій;
• не дискредитувати HRT, FIB або інші державні структури.

1. Оператору HRT заборонено:

• зловживати статусом підрозділу;
• “качати права” на підставі належності до HRT;
• використовувати HRT як особистий престижний статус без реальної служби;
• переносити внутрішні конфлікти підрозділу в публічний простір.

6. Взаємодія з іншими гравцями та структурами

1. Оператор HRT зобов’язаний бути коректним у спілкуванні з:

• цивільними;
• державними службовцями;
• співробітниками інших структур;
• колегами по підрозділу.

1. Публічна грубість, показова токсичність або демонстративна зверхність несумісні зі статусом оператора HRT.

7. Службова активність

1. Оператор HRT зобов’язаний підтримувати службову активність на рівні, достатньому для участі у підготовці та виконанні завдань підрозділу.
2. Якщо оператор тимчасово не може підтримувати належний рівень активності, він зобов’язаний повідомити керівництво HRT.
3. Хронічна пасивність, формальна присутність без участі у роботі або систематичне випадіння з підрозділу можуть бути підставою для перегляду перебування в HRT.

Розділ IV. Кодова система

8. Призначення кодової системи

1. Кодова система HRT використовується для оперативного збору, інформування, виклику та організації підрозділу.
2. Кодова система є внутрішнім службовим інструментом і не створює автоматично нових повноважень поза законом.

9. Базові коди

У HRT можуть використовуватися такі базові коди:

• Code 0 — перевірка активності або готовності особового складу;
• Code 1 — збір із прибуттям наземним транспортом;
• Code 2 — відсутність активного виклику, вільний режим;
• Code 3 — збір із прибуттям повітряним транспортом, якщо це потрібно;
• Code 4 — загальний оперативний збір будь-яким доступним способом.

10. Порядок реагування на код

1. Під час отримання коду оператор повинен:

• підтвердити отримання виклику у встановленому внутрішньому форматі;
• повідомити орієнтовний час прибуття;
• прибути в межах розумного строку з урахуванням характеру коду та обставин.

1. Базовий орієнтир часу прибуття встановлюється внутрішнім порядком HRT, але не повинен тлумачитися абсолютно без урахування ігрової ситуації, відстані, транспорту та реальних умов.

11. Межі дії спеціальних кодів

1. Під час активного коду оператор HRT зобов’язаний пріоритетно виконувати завдання HRT у межах погодженої операції.
2. Це не означає автоматичного і повного скасування всіх законних наказів іншого керівництва у будь-якій ситуації.
3. Якщо оператор HRT одночасно перебуває у штаті іншої структури, питання його тимчасового залучення вирішується через:

• попереднє повідомлення свого керівництва;
• координацію між сторонами;
• дотримання внутрішніх правил такої структури, якщо це не суперечить конкретному оперативному завданню HRT.

1. Забороняється використовувати кодову систему HRT як формальне виправдання для хаотичного ігнорування службових обов’язків у своїй основній структурі.

12. Внутрішній облік кодів

1. HRT може вести внутрішній облік участі операторів у тренуваннях, кодах, операціях і викликах.
2. Внутрішня система балів, обліку, активності або кваліфікаційного внеску є службовим інструментом HRT і визначається окремим порядком.
3. Такий облік не створює окремих юридичних прав або владних повноважень.

Розділ V. Рангова система підрозділу

13. Загальні положення про ранги

1. У HRT може використовуватися внутрішня рангова система для організації:

• підготовки;
• відповідальності;
• управління;
• командної ієрархії.

1. Базова рангова структура HRT може включати:

• Junior Operator;
• Operator;
• Senior Operator;
• Special Operator;
• Trainer;
• Squad Commander.

1. Внутрішній ранг HRT визначає місце в підрозділі, але не створює повноважень поза межами законів штату, Закону про FIB і внутрішніх регламентів.

14. Статус оператора HRT

1. Якщо співробітник іншої державної структури проходить службу в HRT, його основний статус у своїй фракції не зникає, якщо інше прямо не визначено внутрішнім кадровим рішенням.
2. Під час виконання завдань HRT такий співробітник діє у межах оперативної ролі HRT і підпорядковується тактичному командуванню підрозділу.
3. Поза активним залученням до HRT співробітник продовжує виконувати обов’язки своєї основної служби.

15. Основні вимоги до підвищення

1. Підвищення в HRT здійснюється з урахуванням:

• строку служби в підрозділі;
• службової активності;
• дисципліни;
• проходження іспитів;
• готовності до відповідальності вищого рівня.

1. Остаточне рішення щодо підвищення ухвалюється керівництвом HRT у порядку, встановленому підрозділом.

Розділ VI. Підготовка та іспити

16. Система підготовки

1. Кожен оператор HRT проходить підготовку, що включає:

• фізичну підготовку;
• вогневу підготовку;
• тактичну взаємодію;
• дисципліну в бойовій групі;
• базову поведінку під час штурму, звільнення заручників і затримань.

1. Підготовка повинна бути системною, а не формальною.
2. Підрозділ зобов’язаний підтримувати постійний рівень бойової та тактичної готовності.

17. Базові іспити

1. Для переходу на наступні етапи служби оператор може проходити:
2. іспит з фізичної підготовки;
3. іспит зі стрілецької кваліфікації;
4. іспит з тактичної взаємодії.
5. Для старших рівнів також може проводитися окремий іспит на командування штурмовою групою.
6. Усі іспити приймаються уповноваженими особами HRT або особами, допущеними керівництвом HRT.

18. Загальні правила складання іспитів

1. Кандидат зобов’язаний:

• виконувати накази інструктора;
• дотримуватися техніки безпеки;
• не зривати сценарій іспиту;
• не створювати загрозу для інших.

1. Грубе порушення дисципліни, небезпечне поводження зі зброєю або систематичне ігнорування інструктора є підставою для припинення іспиту.
2. Повторна спроба складання іспиту проводиться у порядку, визначеному керівництвом HRT.

19. Командний іспит

1. Іспит на командування штурмовою групою проводиться для операторів, які претендують на підвищення до ролей із більшим обсягом командної відповідальності.
2. Під час такого іспиту оцінюються:

• тактичне мислення;
• лідерство;
• комунікація;
• безпека групи;
• ухвалення рішень в умовах стресу.

Розділ VII. Правила застосування спорядження і сили

20. Загальні правила застосування сили

1. Оператори HRT зобов’язані діяти відповідно до законів штату, Закону про FIB і правил застосування сили.
2. Тактичний статус підрозділу не скасовує:

• принцип необхідності;
• принцип пропорційності;
• обов’язок мінімізувати шкоду;
• заборону свавільного насильства.

1. Забороняється безпідставне жорстоке поводження, зловживання силою або дії, що очевидно виходять за межі службової потреби.

21. Використання менш летальних засобів

1. Використання тазера, дробовика з менш летальними набоями або інших подібних засобів допускається лише тоді, коли це тактично та юридично виправдано.
2. Забороняється:

• використовувати такі засоби в особистих цілях;
• застосовувати їх безпідставно;
• використовувати їх як інструмент знущання або приниження затриманого.

1. Детальні внутрішні сценарії допустимого використання менш летальних засобів можуть визначатися окремою методичкою підрозділу, якщо вона не суперечить закону.

22. Правильне затримання

1. Під час затримання оператор HRT зобов’язаний:

• представитися у дозволеному службовому форматі, якщо це не суперечить характеру операції;
• чітко позначити законну підставу втручання, коли це можливо;
• не застосовувати зайвого насильства;
• не залишати ситуацію без належного завершення;
• діяти в межах процедур затримання і передачі особи.

1. Після тактичного етапу операції процесуальна частина затримання повинна бути належно оформлена уповноваженими особами.

Розділ VIII. Внутрішні правила підрозділу

23. Загальні заборони

Оператору HRT забороняється:

1. Порушувати закони штату або внутрішні регламенти FIB.
2. Зловживати тактичним статусом HRT.
3. Порушувати правила дисципліни або виконання наказів у межах підрозділу.
4. Систематично демонструвати неадекватну поведінку, несумісну зі службою.
5. Використовувати HRT як прикриття для особистих конфліктів або особистого силового впливу.
6. Розголошувати внутрішню інформацію підрозділу.

24. Підпорядкування

1. Під час виконання завдань HRT оператор підпорядковується встановленій тактичній ієрархії підрозділу.
2. Якщо оператор одночасно має основне місце служби в іншій структурі, він зобов’язаний враховувати і його службову підлеглість поза межами активного завдання HRT.
3. Конфлікт наказів вирішується через координацію керівництва, а не через самостійне “вимикання” чужого командування оператором.

25. Комунікація

1. Оператори HRT зобов’язані підтримувати коректний і професійний стиль комунікації.
2. Забороняється:

• злив внутрішньої інформації підрозділу;
• публічне розголошення службових каналів, зборів, внутрішніх правил або закритих матеріалів;
• токсична або образлива поведінка в комунікації.

1. Внутрішні засоби зв’язку HRT використовуються лише для службових цілей.

Розділ IX. Dress Code HRT

26. Загальні правила використання спецодягу

1. Спеціальна форма HRT використовується лише для службових завдань, тренувань, зборів і операцій, де вона дійсно потрібна.
2. Забороняється:

• використовувати спецформу в особистих цілях;
• використовувати спецформу як розвагу або елемент показовості;
• змінювати форму в місцях публічного скупчення без службової необхідності;
• використовувати спецформу в ситуаціях, для яких вона не призначена.

1. Оператор HRT повинен зберігати охайний, стриманий і службово виправданий зовнішній вигляд.

27. Основний комплект форми

1. На завдання оператор зобов’язаний прибувати у формі, визначеній для конкретного типу виїзду.
2. Склад тактичної або спеціальної форми визначається внутрішнім стандартом HRT.
3. Зовнішній вигляд має забезпечувати:

• впізнаваність для своїх;
• тактичну придатність;
• відсутність зайвих яскравих або недоречних елементів.

1. Якщо операція вимагає прихованості, форма і спорядження повинні відповідати саме цій задачі.

Розділ X. Методичні матеріали

28. Загальні положення про методички

1. HRT може використовувати внутрішні методичні матеріали для:

• тренувань;
• відпрацювання штурмів;
• реагування на загрозу вибухових пристроїв;
• роботи зі звільненням заручників;
• тактичних сценаріїв.

1. Усі методичні матеріали мають навчальний і службовий характер.
2. Методички не можуть суперечити законам штату, правилам безпеки або загальним принципам служби FIB.

29. Матеріали щодо вибухових пристроїв

1. Внутрішні інструкції HRT щодо дій із вибуховими пристроями використовуються лише як тактичні навчальні сценарії в межах RP.
2. У разі виявлення вибухового пристрою оператор HRT зобов’язаний:

• забезпечити безпеку периметра;
• діяти відповідно до внутрішнього протоколу;
• не допускати хаотичних дій;
• після знешкодження забезпечити належну передачу пристрою або його компонентів до відповідного технічного чи експертного підрозділу.

1. Конкретні сценарії знешкодження, навчальні RP-відігровки та практичні шаблони оформлюються окремим додатком і не повинні дублюватися як універсальна бойова інструкція у нормативній частині.

Розділ XI. Прикінцеві положення

30. Межі застосування цього Регламенту

1. Цей Регламент визначає внутрішню організацію Hostage Rescue Team у системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• надає HRT право діяти поза законом;
• надає HRT право самостійно оголошувати надзвичайні режими;
• перетворює HRT на окрему силову структуру з необмеженим командуванням;
• дозволяє операторам HRT довільно ігнорувати інші законні службові обов’язки без координації.

1. У разі суперечності між цим Регламентом і законом застосовується закон.

National Academy (NA)

Внутрішнє положення про навчальний підрозділ

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Статус академії

1. National Academy (NA) — навчальний підрозділ Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB), призначений для первинної підготовки, базового стажування, атестації та адаптації майбутніх агентів Бюро.
2. Академія забезпечує:

• відбір кандидатів;
• базову професійну підготовку;
• перевірку знань і навичок;
• службову адаптацію стажерів;
• оцінку готовності кандидата до служби у FIB.

1. Академія не є окремим органом влади і не створює для стажерів повноважень, не передбачених законом або внутрішніми регламентами FIB.

2. Основне призначення академії

1. Головне завдання National Academy — підготувати кандидата до служби у FIB на базовому професійному рівні.
2. Академія формує у стажера:

• розуміння ролі FIB;
• знання законодавства й внутрішніх правил;
• базову службову дисципліну;
• навички безпечної та законної роботи;
• готовність до подальшої спеціалізації.

Розділ II. Вербування кандидатів

3. Загальні засади відбору

1. Відбір кандидатів до National Academy здійснюється з числа осіб, які відповідають службовим і професійним вимогам FIB.
2. Кандидати можуть добиратися з державних силових структур або з інших дозволених джерел відповідно до внутрішньої кадрової політики FIB.
3. Вербування не є автоматичним правом кандидата і здійснюється лише за наявності:

• кадрової потреби;
• позитивної службової оцінки;
• достатнього рівня надійності.

4. Мінімальні вимоги до кандидатів

Кандидат до National Academy повинен, як правило, відповідати таким критеріям:

1. Належна службова дисципліна.
2. Достатній рівень знання нормативно-правових актів, що стосуються служби.
3. Психологічна стійкість і здатність діяти в команді.
4. Адекватна комунікація і відсутність токсичної поведінки.
5. Базова фізична та професійна придатність до служби.
6. Відсутність критичних дисциплінарних або репутаційних ризиків.

5. Кадрова перевірка кандидатів

1. Перед зарахуванням кандидата може проводитися внутрішня перевірка, що включає:

• оцінку службової історії;
• перевірку дисциплінарної історії;
• співбесіду;
• іншу внутрішню оцінку у межах кадрової процедури.

1. Остаточне рішення щодо зарахування до Academy ухвалюється у встановленому внутрішньому порядку FIB.

Розділ III. Статус стажера

6. Загальний статус стажера

1. Стажер FIB — це кандидат, який перебуває на етапі початкової підготовки та не є повноцінним самостійним агентом FIB.
2. Стажер діє:

• під наглядом старших агентів;
• у межах навчального режиму;
• без самостійного створення процесуальних, тактичних або командних рішень.

1. Стажер зобов’язаний дотримуватися:

• законів штату;
• внутрішніх правил FIB;
• правил Academy;
• вимог безпеки та дисципліни.

7. Обов’язки стажера

Стажер зобов’язаний:

1. Вивчити базові матеріали, необхідні для служби у FIB.
2. Бути присутнім на обов’язкових лекціях, інструктажах і тренуваннях.
3. Виконувати законні й обґрунтовані вказівки керівництва Academy, інструкторів і закріплених наставників.
4. Дотримуватися дисципліни, правил етики та внутрішнього порядку.
5. Належно проходити стажування та навчальні перевірки.
6. Допомагати старшим агентам у межах дозволених йому ролей.

8. Обмеження стажера

Стажеру заборонено самостійно:

1. Керувати бойовою або штурмовою групою.
2. Очолювати тактичні операції.
3. Проводити затримання особливо небезпечних осіб як основний виконавець без прямого контролю старшого агента.
4. Виконувати роль повноцінного оперативного агента у терактах, викраденнях та інших подіях підвищеного ризику.
5. Брати на себе функції, що належать CID, DEA, HRT або іншому спеціалізованому підрозділу без належного супроводу та допуску.

Розділ IV. Навчальна програма

9. Загальні напрямки навчання

Навчальна програма National Academy може включати:

1. Вступ до структури та ролі FIB.
2. Основи законодавства штату.
3. Основи внутрішніх регламентів FIB.
4. Правила застосування сили та спеціальних засобів.
5. Основи затримання та службової безпеки.
6. Основи ведення розслідувань.
7. Базову роботу з доказами та фіксацією.
8. Базову взаємодію з криміналістичною лабораторією.
9. Основи переговорів у кризових ситуаціях.
10. Основи службової етики та професійної комунікації.

10. Практична підготовка

1. Academy може проводити:

• лекції;
• навчальні сценарії;
• тренування;
• моделювання службових ситуацій;
• практичні заняття з фіксації, затримання, комунікації та базової безпеки.

1. Практична підготовка стажера не повинна підміняти собою його статус навчального кандидата.
2. Участь стажера в реальних подіях допускається лише:

• у супровідній ролі;
• під наглядом;
• без самостійного тактичного або процесуального керівництва.

Розділ V. Система іспитів

11. Загальні правила атестації

1. Для завершення базового етапу Academy стажер повинен пройти встановлений екзаменаційний цикл.
2. Екзаменаційний цикл може включати:

• теоретичні перевірки;
• практичні завдання;
• усну співбесіду;
• оцінку дисципліни та професійної придатності.

1. Перелік конкретних іспитів визначається Academy у межах навчальної програми.

12. Базові напрями іспитів

До основних іспитів можуть належати:

1. Вступна лекція та перевірка розуміння ролі FIB.
2. Застосування спеціальних засобів у межах закону.
3. Основи ведення переговорів у кризових ситуаціях.
4. Основи роботи з криміналістичною лабораторією.
5. Основи розслідування.
6. Базова практична перевірка службової взаємодії.

13. Межі навчальної програми

1. Academy може знайомити стажерів з принципами роботи HRT, CID, DEA та інших підрозділів.
2. Таке ознайомлення не означає, що стажер автоматично отримує допуск до командування, штурмових ролей або вузькоспеціалізованої діяльності цих підрозділів.
3. Командування штурмовою групою не є базовою вимогою для стандартного стажера Academy.
4. Якщо FIB використовує окремі розширені курси, вони повинні бути відокремлені від базового навчального циклу.

14. Повторне складання та наслідки

1. Якщо стажер не склав окремий іспит, йому може бути надано повторну спробу у порядку, визначеному Academy.
2. Систематичне непроходження іспитів, дисциплінарні порушення або очевидна службова непридатність можуть бути підставою для:

• продовження стажування;
• відрахування з Academy;
• відмови у подальшому проходженні служби у FIB.

1. Сам факт неуспішного проходження одного циклу не повинен автоматично тягнути безстроковий чорний список, якщо відсутні окремі обтяжуючі підстави.

Розділ VI. Стажування агентів

15. Базове стажування

1. Після зарахування до Academy кандидат проходить базове стажування у межах строку, визначеного внутрішнім порядком FIB.
2. Протягом стажування стажер:

• навчається;
• спостерігає за роботою старших агентів;
• виконує навчальні й допоміжні завдання;
• проходить оцінювання.

1. Стажування є перехідним етапом між відбором кандидата та рішенням про повноцінний допуск до служби.

16. Допустимі форми участі стажера у службовій роботі

1. Стажер може бути залучений до:

• навчальних виїздів;
• спостереження за роботою підрозділів;
• допоміжних адміністративних завдань;
• контрольованих практичних занять;
• окремих службових ситуацій під наглядом.

1. Стажер не повинен використовуватись як заміна повноцінного агента в критичних ситуаціях.

17. Наставництво

1. Стажер може бути закріплений за наставником або групою старших агентів.
2. Наставник відповідає за:

• базову орієнтацію стажера;
• оцінку його прогресу;
• контроль допустимих меж залучення;
• передання базових професійних стандартів.

Розділ VII. Завершення підготовки

18. Умови завершення Academy

1. Стажер може бути рекомендований до повноцінного допуску до служби у FIB за умови:

• успішного проходження навчального циклу;
• належної дисципліни;
• достатньої службової придатності;
• позитивної оцінки з боку Academy та уповноважених посадових осіб.

1. Рішення про завершення Academy не є автоматичним і приймається у внутрішньому порядку FIB.

19. Відрахування

1. Підставами для відрахування з Academy можуть бути:

• систематичне непроходження іспитів;
• грубі дисциплінарні порушення;
• службова непридатність;
• порушення законів штату;
• фальсифікація відомостей або обман під час відбору.

1. Питання про подальші обмеження або повторний вступ вирішується окремо залежно від причин відрахування.
2. Відрахування не дорівнює автоматичному безстроковому виключенню з будь-якої подальшої кадрової перспективи, якщо інше не обґрунтоване окремими порушеннями.

Розділ VIII. Прикінцеві положення

20. Межі застосування цього Положення

1. Це Положення визначає внутрішню організацію National Academy у системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• перетворює стажера на повноцінного бойового агента без завершення підготовки;
• надає стажерам право самостійно командувати спеціальними підрозділами;
• скасовує дію законів штату, дисциплінарного регламенту або Закону про FIB;
• створює необмежене право на довільний чорний список без належної підстави.

1. У разі суперечності між цим Положенням і законом застосовується закон.

Laboratory Division

Внутрішнє положення про криміналістичну лабораторію

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Статус лабораторії

1. Laboratory Division — криміналістичний та експертний підрозділ Федерального бюро розслідувань (federal investigation bureau — FIB), що входить до системи науково-технічного забезпечення Бюро.
2. Лабораторія забезпечує проведення експертних досліджень, технічний аналіз матеріалів та консультаційну підтримку для кримінальних і службових розслідувань.
3. Лабораторія не є судовим органом і не ухвалює рішень про винуватість особи.
4. Висновки лабораторії є експертними матеріалами, що можуть використовуватись у межах розслідування, службової перевірки або іншого провадження у встановленому порядку.

2. Основне призначення лабораторії

1. Основне призначення Laboratory Division полягає у:

• проведенні криміналістичних досліджень;
• технічному аналізі доказів;
• наданні експертних висновків;
• консультаційній допомозі співробітникам, які ведуть розслідування.

1. Лабораторія працює в інтересах:

• FIB;
• інших державних силових структур у випадках, коли запит поданий належним чином і прийнятий до роботи.

Розділ II. Доступ і режим роботи

3. Доступ до лабораторії

1. Доступ до приміщень криміналістичної лабораторії мають лише:

• уповноважені співробітники лабораторії;
• керівництво FIB;
• інші особи, допущені в установленому службовому порядку.

1. Доступ сторонніх осіб без службової підстави заборонений.
2. Особи, які не беруть участі в дослідженні або не мають процесуальної чи службової ролі, не допускаються до роботи лабораторії.

4. Режим конфіденційності

1. Уся інформація, пов’язана з матеріалами експертизи, підлягає режиму службової конфіденційності.
2. Співробітник лабораторії не має права:

• розголошувати проміжні результати без дозволеної підстави;
• передавати матеріали стороннім особам;
• коментувати внутрішні висновки поза встановленим порядком.

1. Порушення конфіденційності є підставою для дисциплінарної перевірки.

Розділ III. Основні завдання підрозділу

5. Завдання лабораторії

До основних завдань Laboratory Division належать:

1. Проведення криміналістичних та технічних експертиз за належно оформленими запитами.
2. Надання консультацій щодо:

• правильного вилучення зразків;
• підготовки матеріалів до дослідження;
• інтерпретації технічних результатів.

1. Підтвердження або спростування окремих обставин, які мають значення для розслідування.
2. Допомога у встановленні:

• походження предметів;
• характеру слідів;
• ознак підробки;
• технічних зв’язків між матеріалами.

1. Підтримка єдиних внутрішніх стандартів роботи з речовими доказами та зразками.

Розділ IV. Проведення експертиз

6. Підстави для проведення експертизи

1. Експертиза проводиться на підставі належно поданого службового або процесуального запиту.
2. Запит повинен містити:

• короткий опис обставин;
• перелік переданих матеріалів;
• суть питання, яке ставиться перед експертом;
• відомості про відповідального співробітника.

1. Лабораторія не зобов’язана приймати до роботи матеріали, якщо:

• вони подані без належного оформлення;
• відсутні необхідні зразки;
• питання поставлене некоректно або не входить до компетенції лабораторії.

7. Загальні правила дослідження

1. Кожне дослідження проводиться:

• неупереджено;
• у межах компетенції експерта;
• на підставі фактичних матеріалів;
• без довільних припущень, що не підтверджені даними.

1. Експерт не має права підміняти фактичний висновок особистою думкою або вигадувати результат, не підтверджений дослідженням.
2. Якщо поставлене питання не може бути вирішене на підставі наявних матеріалів, експерт має право:

• відмовити у висновку;
• повернути матеріал на доопрацювання;
• запросити додаткові зразки або уточнення.

8. Оформлення результатів

1. Результат експертизи оформлюється у вигляді висновку, довідки або іншого встановленого лабораторного документа.
2. У висновку повинно бути відображено:

• що саме досліджувалося;
• яким був предмет запиту;
• які ознаки або дані встановлено;
• до якого висновку дійшов експерт.

1. Висновок лабораторії має технічний та доказовий допоміжний характер і використовується у межах справи або перевірки.

Розділ V. Типи криміналістичних експертиз

9. Основні види експертиз

Laboratory Division може проводити, зокрема, такі види експертиз:

1. Дактилоскопічна експертиза

• дослідження відбитків пальців;
• зіставлення відбитків із наявними обліками;
• встановлення можливої причетності особи до об’єкта або місця події.

1. Трасологічна експертиза

• дослідження слідів від взуття, шин, інструментів та інших предметів;
• аналіз пошкоджень, слідів проникнення або механічного впливу.

1. Балістична експертиза

• дослідження зброї, боєприпасів, пошкоджень від пострілів;
• перевірка технічних характеристик зброї та її можливого використання.

1. Почеркознавча експертиза

• аналіз підписів і письмових зразків;
• встановлення ознак імітації або невідповідності почерку.

1. Експертиза холодної зброї

• оцінка предмета на відповідність ознакам холодної зброї;
• аналіз можливого характеру завданих ушкоджень або використання.

1. Експертиза документів

• перевірка документів на підробку, зміну, внесення виправлень або невідповідність даних.

1. Фототехнічна експертиза

• аналіз фото- та зображувальних матеріалів;
• перевірка ознак монтажу, спотворення або технічних аномалій.

1. Техніко-криміналістична експертиза документів

• детальна перевірка способу виготовлення документа;
• встановлення технічних ознак підробки, копіювання або стороннього втручання.

10. Розширення переліку експертиз

1. За наявності технічної можливості та спеціалістів лабораторія може проводити й інші види досліджень, якщо вони:

• належать до компетенції FIB;
• не суперечать законам штату;
• можуть бути виконані належним чином.

1. Перелік доступних експертиз може змінюватися внутрішнім порядком лабораторії.

Розділ VI. Взаємодія з CID та DEA

11. Взаємодія з CID

1. Laboratory Division взаємодіє з CID у межах кримінальних розслідувань, коли потрібно:

• підтвердити походження слідів;
• встановити зв’язок між особою і речовим доказом;
• перевірити документи, зброю, фотографії або інші матеріали;
• посилити доказову базу у справі.

1. CID відповідає за розслідування та збір справи, а лабораторія — за технічне дослідження переданих матеріалів.

12. Взаємодія з DEA

1. Laboratory Division взаємодіє з DEA у справах, де потрібне технічне або криміналістичне дослідження матеріалів, отриманих у межах антинаркотичних розслідувань.
2. До лабораторії можуть передаватися:

• зразки речовин;
• упаковка;
• сліди;
• документи;
• предмети, вилучені під час обшуків або затримань.

1. Лабораторія не замінює собою DEA, а лише забезпечує технічний етап перевірки та експертне підтвердження.

13. Взаємодія з іншими структурами

1. У належно оформлених випадках Laboratory Division може працювати із запитами від:

• LSPD;
• BCSO;
• інших державних структур, якщо це допускається внутрішнім порядком FIB.

1. Пріоритетність опрацювання запитів визначається:

• терміновістю справи;
• характером загрози;
• навантаженням лабораторії;
• рішенням відповідального керівництва.

Розділ VII. Використання результатів експертизи

14. Значення експертного висновку

1. Результат експертизи може використовуватися як:

• допоміжний доказ;
• підтвердження або спростування окремої версії;
• технічне обґрунтування для подальшого розслідування;
• елемент службової або процесуальної оцінки.

1. Експертиза сама по собі не замінює повне розслідування, але може істотно посилити доказову базу.

15. Обмеження використання

1. Експертний висновок повинен тлумачитися в межах свого змісту і не може довільно перебільшуватися.
2. Якщо висновок має імовірнісний або обмежений характер, це повинно враховуватися під час оцінки матеріалів справи.
3. Забороняється навмисно перекручувати зміст експертного висновку у службових або процесуальних документах.

Розділ VIII. Відповідальність співробітників лабораторії

16. Загальні підстави відповідальності

1. Співробітник лабораторії несе відповідальність за:

• свідомо неправдивий висновок;
• службову недбалість;
• втрату або пошкодження матеріалів;
• порушення конфіденційності;
• зловживання службовим становищем.

1. Надання свідомо неправдивого висновку є грубим порушенням і тягне щонайменше питання про звільнення та подальшу правову оцінку.

17. Право на відмову у проведенні експертизи

1. Лабораторія має право відмовити у проведенні експертизи, якщо:

• поставлене питання не належить до її компетенції;
• наданих матеріалів недостатньо;
• дослідження технічно неможливе;
• запит подано з порушенням базових вимог.

1. У такому випадку відповідальному співробітнику надається мотивоване повідомлення або повернення матеріалів на доопрацювання.

Розділ IX. Прикінцеві положення

18. Межі застосування цього Положення

1. Це Положення регулює внутрішню роботу Laboratory Division у системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• надає лабораторії повноваження суду;
• дозволяє експерту довільно формувати висновок без дослідження;
• робить будь-який висновок абсолютним доказом без оцінки в сукупності з іншими матеріалами.

1. У разі суперечності між цим Положенням і законом застосовується закон.

Service Documentation

Внутрішній стандарт службових рапортів

Внутрішній документ FIB

Для службового користування

Розділ I. Загальні положення

1. Призначення службового рапорту

1. Службовий рапорт — це внутрішній письмовий документ FIB, за допомогою якого агент фіксує:

• обставини службової події;
• результати оперативної або слідчої роботи;
• виявлені правопорушення;
• підстави для відкриття діловодства;
• необхідність подальшого реагування керівництва або суміжного підрозділу.

1. Рапорт є службовим документом і підлягає оформленню у встановленій формі.
2. Недостовірні, неповні або завідомо спотворені відомості в рапорті є службовим порушенням.

2. Загальні вимоги до рапорту

Кожен рапорт повинен бути:

1. Лаконічним, але достатньо змістовним.
2. Побудованим у діловому стилі.
3. Заснованим на перевірених фактах.
4. Підкріпленим доказами або належними посиланнями на них.
5. Підписаним уповноваженим агентом.
6. Оформленим із зазначенням дати, номера та адресата.

3. Межі використання рапорту

1. Рапорт не замінює:

• процесуальний документ;
• обвинувальний акт;
• судове рішення;
• дисциплінарне рішення.

1. Рапорт є внутрішньою службовою підставою для:

• відкриття діловодства;
• початку внутрішнього розгляду;
• передання матеріалів за належністю;
• ухвалення попереднього службового рішення.

Розділ II. Види службових рапортів

4. Основні види рапортів

У системі FIB можуть використовуватися такі основні види рапортів:

1. Рапорт про фіксацію правопорушення
2. використовується для опису встановлених обставин злочину або іншого правопорушення.
3. Рапорт про результати оперативної дії
4. використовується після спостереження, оперативного виїзду, затримання, рейду або іншої службової активності.
5. Рапорт про службову подію
6. використовується для внутрішньої фіксації інциденту, конфлікту, нестандартної ситуації або порушення порядку.
7. Рапорт про передання матеріалів
8. використовується, коли агент передає матеріали:

• до іншого підрозділу FIB;
• до керівництва;
• до суміжної структури за належністю.

1. Рапорт про службову ініціативу або подання
2. використовується для внесення пропозицій, ініціювання перевірки або відкриття діловодства.

5. Внутрішня спеціалізація

1. CID, DEA, ID, HRT, NA та інші підрозділи можуть використовувати додаткові спеціалізовані види рапортів.
2. Такі форми не повинні суперечити загальному стандарту FIB.

Розділ III. Структура рапорту

6. Обов’язкові реквізити

Кожен службовий рапорт повинен містити:

1. Найменування органу.
2. Місце складання.
3. Назву документа.
4. Реєстраційний номер рапорту.
5. Адресата.
6. Дані агента, який подає рапорт.
7. Предмет рапорту.
8. Опис обставин.
9. Посилання на статті законодавства або внутрішніх актів, якщо це необхідно.
10. Перелік доданих доказів або матеріалів.
11. Прохальну або службову частину.
12. Дату і підпис.

7. Логіка викладу

Рапорт оформлюється в такій послідовності:

1. Хто подає рапорт.
2. Кому адресовано рапорт.
3. Яка саме подія або ситуація сталася.
4. Які дії виконав агент.
5. Які факти встановлено.
6. Які норми порушено або які статті інкримінуються.
7. Які матеріали додаються.
8. Що саме агент просить зробити далі.

Розділ IV. Стандартний шаблон рапорту

8. Базова форма

Штаб-квартира Федерального бюро розслідувань

State of Dispersia, Los Santos

Службовий рапорт агента [CID / DEA / іншого підрозділу]

Рапорт № [вказати номер]

Кому:

[посада, підрозділ, ім’я та прізвище адресата]

Від кого:

[звання / ранг, ім’я та прізвище агента, підрозділ]

Предмет рапорту:

[коротко: про фіксацію правопорушення / результати операції / відкриття діловодства / передання матеріалів]

Текст рапорту:

Я, [посада / ранг, ім’я та прізвище], співробітник Федерального бюро розслідувань, подаю цей рапорт щодо наступних обставин:

[далі викладається повний, послідовний і фактичний опис події]

У межах зазначеної події мною було виконано такі дії:

• [дія 1]
• [дія 2]
• [дія 3]

На підставі встановлених фактів вбачаються ознаки порушення таких норм:

• [стаття / статті КК]
• [стаття / статті дисциплінарного регламенту або іншого акта, якщо доречно]

Додатки / докази:

• [відеозапис]
• [фотофіксація]
• [службові документи]
• [інші матеріали]

Прошу:

[відкрити діловодство / передати матеріали / розглянути рапорт / ухвалити службове рішення / спрямувати матеріали за належністю]

Дата: [дд/мм/рррр]

Підпис: [звання / ранг, ім’я та прізвище]

Розділ V. Приклад оформлення рапорту

9. Приклад

Штаб-квартира Федерального бюро розслідувань

State of Dispersia, Los Santos

Службовий рапорт агента CID

Рапорт № 004

Кому:

Голові Criminal Investigation Division

Special Agent John Mercer

Від кого:

Senior Agent Daniel Cross

Criminal Investigation Division

Предмет рапорту:

Про фіксацію правопорушення та відкриття діловодства

Текст рапорту:

Я, Senior Agent Daniel Cross, співробітник Федерального бюро розслідувань, подаю цей рапорт щодо обставин, встановлених під час оперативного виїзду в районі El Burro Heights 20.02.2026.

У ході виконання службового завдання було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконне перевезення зброї та координацію подальшого збуту. Після спостереження та фіксації їхніх дій було проведено затримання одного з підозрюваних. Під час подальшої перевірки отримано матеріали, що свідчать про можливу причетність затриманого до організованої злочинної діяльності.

У межах зазначеної події мною було виконано такі дії:

• проведено первинну фіксацію події;
• забезпечено участь у затриманні підозрюваного;
• відібрано та оформлено первинні матеріали;
• передано вилучені предмети на подальший розгляд.

На підставі встановлених фактів вбачаються ознаки порушення таких норм:

• відповідні статті Кримінального кодексу штату щодо незаконного обігу зброї;
• додаткові статті будуть уточнені після аналізу вилучених матеріалів.

Додатки / докази:

• відеозапис із фіксацією події;
• фото вилучених предметів;
• службова нотатка щодо затримання;
• супровідні матеріали по підозрюваному.

Прошу:

Відкрити діловодство за вказаними обставинами, долучити матеріали до справи та провести подальший розподіл завдання в межах CID.

Дата: 20.02.2026

Підпис: Senior Agent Daniel Cross

Розділ VI. Правила оформлення доказової частини

10. Докази та додатки

1. До рапорту повинні додаватися лише ті матеріали, які:

• реально стосуються описаної події;
• можуть бути перевірені;
• отримані належним способом.

1. Якщо доказовий матеріал зберігається окремо, у рапорті має бути вказано:

• де саме він розміщений;
• у якому форматі;
• хто має до нього доступ.

11. Недопустимі помилки

У рапорті не допускаються:

1. Оціночні, емоційні або образливі формулювання.
2. Вигадки, припущення без позначення їх як версій.
3. Посилання на докази, яких фактично не існує.
4. Узагальнення без фактів.
5. Неповні відомості, якщо агент міг їх належно зафіксувати.

Розділ VII. Порядок подання рапорту

12. Адресування

1. Рапорт подається безпосередньому керівнику, голові підрозділу або іншій уповноваженій особі залежно від типу справи.
2. У разі службової необхідності копія рапорту може бути направлена:

• до Офісу Директора;
• до суміжного підрозділу;
• до Inspection Division;
• до іншої внутрішньої інстанції FIB.

13. Строк подання

1. Рапорт повинен бути поданий у розумний строк після події або після завершення відповідного етапу роботи.
2. Якщо внутрішній підрозділ встановлює спеціальні строки для певної категорії рапортів, агент зобов’язаний їх дотримуватися.

Розділ VIII. Прикінцеві положення

14. Межі застосування цього документа

1. Цей документ визначає внутрішній стандарт оформлення службових рапортів у системі FIB.
2. Жодне положення цього документа не може тлумачитися як таке, що:

• замінює процесуальні документи, встановлені законом;
• дозволяє оформлювати вигадані або неперевірені обставини;
• надає рапорту силу остаточного правового рішення.

1. У разі суперечності між цим документом і законом застосовується закон.